Як судити про якість вентиляційних отворів?

1. Огляд зовнішнього вигляду:
1. Спостереження за матеріалом: високоякісні вентиляційні отвори зазвичай виготовляються з полімерних матеріалів, яскравих кольорів, однорідної текстури та без запаху. Якщо матеріал грубий, тьмяний або має різкий запах, можливо, це неякісний продукт. Наприклад, деякі підроблені вентиляційні отвори можуть бути виготовлені зі звичайних пластикових матеріалів, а їхня продуктивність і якість значно поступаються полімерним матеріалам.
2. Перевірка композитного процесу. Справжні вентиляційні отвори, як правило, виготовляються за технологією гарячого пресування композиту для з’єднання кількох шарів матеріалів. На плівці будуть очевидні місця натискання, а шари щільно підігнані без бульбашок або розшарування. Підроблені вироби можуть бути склеєні, що може призвести до легкого розділення трьох шарів, або точки натискання неочевидні та нерівні.
3. Рівність поверхні: Поверхня якісного вентиляційного отвору має бути рівною та гладкою, без зморшок, подряпин, дірок та інших дефектів. Ці дефекти можуть призвести до протікання плівки та поганої вентиляції під час використання.
2. Тест на водонепроникність:
1. Випробування на гідростатичний тиск: це один із важливих показників для вимірювання водонепроникності вентиляційних отворів. Помістіть зразок вентиляційних отворів на професійний тестер гідростатичного тиску, поступово збільшуйте тиск води та спостерігайте, чи протікає мембрана під різним тиском води. Загалом, гідростатичний тиск тонких вентиляційних отворів має бути не менше 1,5 метрів, а гідростатичний тиск товстих вентиляційних отворів має бути не менше 2 метрів, щоб відповідати стандарту. Наприклад, у проектах гідроізоляції будівель, якщо гідростатичний тиск вентиляційних отворів не відповідає стандарту, дощова вода може проникнути через мембрану в будівлю, викликаючи такі проблеми, як вогкість і цвіль на стінах.
2. Тест на замочування: візьміть невеликий шматок вентиляційних отворів, прив’яжіть його до маленької склянки гумкою, а потім налийте трохи води на мембрану. Після періоду спокою спостерігайте, чи зменшується кількість води на верхньому шарі мембрани, чи є краплі води на нижньому шарі мембрани, чи є краплі води в склянці. Якщо кількість води на верхньому шарі мембрани зменшується, краплі води осідають на нижньому шарі мембрани або в склянці є краплі води, це означає, що водонепроникна дихаюча мембрана має погані водонепроникні властивості.
3. Імітаційне випробування навколишнього середовища: відповідно до фактичного сценарію застосування водонепроникної дихаючої мембрани проводиться випробування на імітаційне середовище використання. Наприклад, водонепроникну дихаючу мембрану, яка використовується в електронних виробах, можна встановити на мобільні телефони, планшети та інші пристрої, а потім пристрій можна замочити у воді на певний період часу, щоб спостерігати, чи не проникає вода в пристрій і чи водонепроникний дихаючий мембрана може нормально дихати.
3. Тест на повітропроникність:
1. Випробування на паропроникність: для тестування використовуйте професійний тестер на паропроникність. Паропроникність мембрани визначається шляхом вимірювання різниці парціального тиску водяної пари з обох боків мембрани. Чим вище паропроникність, тим краще повітропроникність. Загалом, паропроникність високоякісної водонепроникної дихаючої мембрани має бути вище 1500 г/кв./24 години. Наприклад, у сфері одягу, якщо повітропроникність водонепроникної дихаючої мембрани є поганою, користувач почуватиметься задушливо та незручно, що вплине на досвід використання одягу.
2. Тест на повітропроникність: повітропроникність водонепроникної дихаючої мембрани можна перевірити за допомогою простого експерименту. Візьміть маленьку склянку, наповніть її водою, а потім закрийте горловину маленької склянки гумовою стрічкою та невеликим шматком водонепроникної дихаючої мембрани. Потім помістіть склянку на спиртівку, щоб нагріти її, і спостерігайте, чи може водяна пара плавно виходити через мембрану назовні чашки. Якщо водяна пара може швидко вийти через мембрану назовні чашки, це означає, що повітропроникність велика; навпаки, якщо водяній парі важко вийти через мембрану назовні чашки, це означає, що повітропроникність мала.
4. Перевірка фізичної працездатності:
1. Випробування на міцність на розтяг: Використовуйте машину для випробування на розрив, щоб перевірити міцність на розрив зразка водонепроникної дихаючої мембрани та виміряти максимальну силу розтягування та подовження при розриві мембрани під час процесу розтягування. Чим вище міцність на розрив і відносне подовження при розриві, тим краще міцність і в’язкість мембрани, і тим більша зовнішня сила, яку вона може витримати без розриву. Наприклад, у водонепроникному проекті будівлі, якщо міцність на розрив водонепроникної дихаючої мембрани недостатня, вона може розірватися під час будівництва або використання, що призведе до втрати водонепроникності.
2. Випробування на міцність на розрив: використовуйте тестер на розрив, щоб перевірити міцність на розрив зразка водонепроникної дихаючої мембрани та виміряйте максимальну силу на розрив мембрани під час процесу розриву. Чим вища міцність на розрив, тим краща стійкість мембрани до розриву, і вона може протистояти проколюванню та розриву зовнішніми предметами.
3. Перевірка міцності на прокол: використовуйте тестер на прокол, щоб перевірити міцність на прокол зразка водонепроникної дихаючої мембрани та виміряти максимальну силу проколу мембрани під час процесу проколу. Чим вища міцність на прокол, тим краща стійкість мембрани до проколу, що може запобігти проникненню гострих предметів у мембрану та спричиненню витоку води.
V. Тест хімічної ефективності:
1. Тест на стійкість до хімічної корозії: замочіть зразок водонепроникної дихаючої мембрани в різних хімічних розчинах (таких як кислота, луг, сольовий розчин тощо) і спостерігайте за змінами мембрани в хімічному розчині, наприклад, деформація, розчинення, зміна кольору тощо. Водонепроникна дихаюча мембрана з хорошою стійкістю до хімічної корозії може підтримувати стабільну роботу в різних агресивних хімічних середовищах і не пошкоджується контактом з хімікатами.
.2 Випробування на стійкість до старіння: Випробування на прискорене старіння виконується на зразку водонепроникної дихаючої мембрани шляхом імітації світла, температури, вологості та інших умов у природному середовищі. Спостерігайте за змінами ефективності мембрани під час процесу старіння, наприклад, чи зменшуються водонепроникність, повітропроникність, фізичні властивості тощо. Водонепроникна дихаюча мембрана з хорошою стійкістю до старіння може підтримувати стабільну роботу протягом тривалого використання та не старіє передчасно та не виходить з ладу через фактори навколишнього середовища.
VI. Перевірте сертифікацію продукції та звіти про випробування:
1. Сертифікація продукту: вибирайте водонепроникні та дихаючі мембранні продукти, які пройшли відповідні міжнародні або національні стандарти сертифікації, такі як сертифікація ЄС CE, сертифікація стандарту ASTM США тощо. Ці сертифікати є визнанням якості та ефективності продукту та можуть гарантувати що товар відповідає певним стандартам якості.
2. Звіт про випробування: перевірте звіт про випробування продукту, щоб зрозуміти результати випробувань продукту за різними показниками ефективності. Звіт про випробування має бути виданий професійною агенцією з випробувань і мати певний ступінь авторитету та довіри. Перевіряючи звіт про випробування, ви можете інтуїтивно зрозуміти якість продукту та його відповідність вимогам стандарту.